....весна вже не за горами....   :)))))   

    


....хм....цікаво...а куди діваються...несказані...слова..?

..........ті, які ми так довго плекаємо....в думках...., які здається от от вирвуться і...достукаються до чийогось серця , чи просто подарують нам посмішку....але з тих чи інших причин чомусь не кажемо, соромимось, відкладаємо на далеке потім.. , невдалий момент.,...НЕ Хочемо.....просто не кажемо....а може існує світ несказаних слів....?....які всеодно колись народжуються....але для когось іншого....

П.С.  Все не буду більше по вечорах їсти гранати :)))

 Духмяні коси у холодних росах,
І пахне млосно золото отав.
Шалений вітер мрії розполохав, 
І вечір зорі в озері купав.

І так хотілося без кінця цілунку,
Безмежної турботи у словах, 
І від кохання п'яного світанку,
і божевілля ніжного в очах...

Щоб вічно так зоріли в косах роси
І завше млосно пахнула трава,
Щоб вечір у розкиданих покосах,
Як намистинки, сутінки збирав.
                                              Л. Лісанкова

 
Пишаймось з того що ми - українці і докладаймо максимум зусиль аби Україна пишалась нами!!!

Мистецтво бодібілдінгу... - краса чи потворність? 

( ще фото )

 





Чи любите ви цукерки так, як їх люблю я..?

Сьогодні, тільки прийшла додому і швиденько заглянула в пошту, а там причаївся, і хто б ви думали..- ..лист! ...Приємно отримувати листи, люблю я це діло, так захоплююче, інтригуюче і просто приємно... Приємно отримувати листи (а особливо подарунки), від всіх, але особливо від тих людей, від яких ти зовсім не очікуєш, і не важливо, що з того часу як я відправила листа тій людині пройшло вже певно пів року, але навіть так пізно, всеодно радість просто переповнює..дякую..!    ...і згадався мені один чудовий віршик...
       Пишіть листи інадсилайте вчасно,
     Коли їх ждуть далекі адресати,
       Коли є час, коли немає часу,
     І коли навіть ні про що писати,
      Пишіть про те, що ви живі-здорові,
     Не говоріть, чого ви так мовчали
      Не треба слів, навіщо бандеролі?
     А-у? і все, крізь роки і печалі...
                                               Л. Костенко